Початок історії Дженіфер

Історія Дженіфер типова для багатьох жінок. Вона веде боротьбу за те, щоб бути прекрасною в усіх відношеннях, і переконана в тому, що її дуже успішна мама в ній жахливо розчарована.

Дженіфер майже шести футів зростом. Її мама трохи вище п’яти.

Мама Дженіфер яскрава, виразлива феміністка. Вона брала участь у розбитті бар’єрів, що зустрічалися на шляху багатьох жінок її покоління. Що стосується Дженіфер, то я можу сказати, що такі енергійні жінки взагалі рідкість. Приваблива, вихована, культурна, вона володіє майже надприродною здатністю слухати і ставитися до людей настільки чуйно, ніби знайома з ними все життя. Це високоосвічена та незалежна фінансово дівчина, яка то і норовить виштовхувати себе за межі звичайних рамок. Досягнувши чогось, вона тут же піднімає планку. Однак, незважаючи на всі свої достоїнства, Дженіфер не відчувала себе задоволеною своєю фігурою і соромилася своєї оголеності.

Дженіфер прийшла до мене під час передвиборної кампанії, в якій вона наполегливо працювала, щоб об’єднати всіх нью-йоркських виборчиць. Як більшість добровольців, що беруть участь у організації виборів, вона була в найвищому ступені віддана і рішуча і не збиралася припиняти свою діяльність до тих пір, поки останній голос не буде врахований. Її двоюрідна сестра, моя давня клієнтка, привела її до мене. Дженіфер почала з участі в моїх групових заняттях, демонструючи стовідсотковий віддачу. Я одразу ж помітила її міцне і красиве тіло і неабияк здивувалася, коли вона запитала, чи не можна нам працювати з нею індивідуально. Мені здалося, що ця жінка, незважаючи на всю свою вражаючу рішучість і самовладання, намагалася сховати своє струнке тіло за завесу скромності. У мене прокинулося цікавість, і ми договорилися, що почнемо приватні заняття після завершення виборчої кампанії.

На першому занятті я висловила Дженіфер компліменти щодо того, як вона виглядала в класі та яке у неї прекрасне тіло. Її прямо-таки потрясли мої спостереження, але вона явно не повірила мені, коли я відгукнулась про її тіло не тільки як прийнятне, але й як виняткове. Вона сама бачила лише те, що сильно погладшала за період цієї передвиборчої кампанії, і сказала, що ненавидить своє тіло і відчуває до нього огиду.

Мене турбувало те, що Дженіфер вважала себе повненькою. Вона неповна. Її проблема була набагато серйознішою — вона відчувала себе повненькою. Я рішуче захотіла дійти до істини, чому у неї склалася установка про себе як про повну. Мені слід було звільнити її, навчивши новим способам мислення та руху.