Перші перемоги Ани над собою

Ще я спитала Анну, чи змогла б вона присвячувати десять хвилин на день будь-якому виду рухів у стилі аеробіки. Вона відповіла, що у неї взагалі немає часу ні на який фітнес і що навіть якщо б у неї було бажання займатися спортом, якого в неї не було, то в її розкладі просто не знайшлося б місця для тренувань. Я припинила розмову на цю тему, знаючи, що Анна і так дуже старалася та докладала зусиль, щоб дотримуватися моєї програми.

За наступні шість місяців з Анною відбулося кілька досить значних зрушень. Вона почала двічі на тиждень відвідувати консультації і, крім отримання інших прозрінь, зрозуміла, що спасти шлюб не вдасться. Біллі, також давно відчував душевні страждання, погодився, що їхній шлюб припинив своє існування. Вони договорилися, що будуть старанно працювати та ділити обов’язки з виховання дітей.

Незважаючи на те, що Анна важко пережила розлучення в емоційному плані, вона відчула приплив енергії та знайшла надію, що пройде через всі свої реальні та уявні сімейні випробування та негаразди. Вона зрозуміла, що самотність існування в безжизненному шлюбі набагато болючіше, ніж реальне життя без чоловіка.

Вона припинила зважуватися кожен день і відчула величезне задоволення від того, що викинула свої ваги на смітник. Віддавши «схудлу» одяг у товариство милосердя, Анна почувала себе значно легше, адже ніщо більше не нагадувало їй про «більш стрункі» дні, коли вона заглядала в шафу.

Досягнувши здатності керувати власним життям, Анна змогла впоратися з дисбалансом дієти (Ступінь Один). Крім того, незабаром вона дозволила мені допомогти їй виробити новий підхід до мистецтва розпорядження часом, завдяки чому у неї виявилося вільний час для розминок та фізичних вправ (Ступінь Чотири), які стали регулярними. Анна також відкрила для себе життєву важливість «особистого часу» (Ступінь Восьмий).

Замість того, щоб «падати» перед телевізором і проводити час в режимі «витрат», вона навчилася заздалегідь планувати заходи для цього проміжку часу, так само, як планує пікніки та розваги. І нарешті, Анна зрозуміла, що їй пора було приділяти дітям стільки ж уваги, скільки вона приділяла роботі. Вона скоротила робочий графік до трьох днів на тиждень і взяла за правило виходити з офісу рівно о п’ятій вечора незалежно від своєї зайнятості.