Дівчачий приданий
Владислав Бондаренко
Привіт, я Владислав Бондаренко, журналіст '100 000 News', і моя головна спеціалізація — поради
Кожна дівчина думає про шлюб. У своїх мріях малює портрет майбутнього чоловіка, модель весільного плаття, зачіски, букету; уявляє місце майбутньої реєстрації (для багатьох це невідоме узбережжя дикого острова) і, звичайно, весільне подорож. Як у наше час все складно та заплутано. Не дивно, що чоловіки ставляться до шлюбу з обережністю. Щоб виконати мрії своєї обраниці, їм приходиться достатньо підзаробити, перш ніж вирішитися на пропозицію. А ось у старі часи все було інакше. Думаючи про шлюб, дівчина не літала в своїх мріях, а готувала придане. Займалася урожаєм льону, з якого пізніше ткала тканину для пошиву рушників, одягу та постільної білизни.
[ad#Banner_sovetdieta]У сучасних юних дівчат про придане турбуються разве тільки мами, да бабусі. Але й вони не ускладнюють собі життя пошивом домотканих виробів. Лише впрок купують постільна білизна Tango, подушки, ковдри та інший домашній текстиль. Все це добро для сучасників простіше купити, ніж витрачати час на шиття. А ось умілі майстрині в старі часи вважали, що крім тепла та любові, які вони вкладали в виріб, домотканий домашній текстиль стає першою лептою жінки в облаштуванні дому.
Позаяк майстрині самі вирощували льон, ткали тканину, шили рушники та постільна білизна, все своє придане вони прикрашали вишивкою та мереживом. Вишитий малюнок крім естетичного задоволення грав роль сімейного оберега. Кожен візерунок мав певне значення, так вишита певними символами сорочка захищала володаря від укусу, порчі та привороту. А найсильнішим оберегом вважалося рушник, вишите кількома майстринями за один день.
В язичницькій Русі вишитими візерунками прикрашали одяг, рушники, постільна білизна. Особливе місце відводилося вишивці весільних нарядів. З приходом християнства, домотканими візерунками стали прикрашати ікони. А з хвилею урбанізації в кінці 17 століття вишивка стала ділитися на міську та сільську. За малюнком на одязі або домашньому текстилі можна було дізнатися, з якої губернії приїхав чоловік. Наскільки були сильними самобутніми джерелами в кожній місцевості!
У 15 років у кожної дівчини було готове придане. Для сучасних дівчат – це дикість! Мало хто в юності замислюється про шлюб, тим більше про підготовку до нього. Часи змінюються, змінюються і люди, і традиції. Щоб придбати домашній текстиль у якості приданого, достатньо замовити комплект понравившегося постільної білизни онлайн. В мережі легко знайти інтернет-магазин, що пропонує широкий вибір домашнього текстилю. Ілюстрований каталог не тільки продемонструє колір та малюнок обраного товару, але й розповість про склад тканини, виробника та спосіб догляду. Де ж у старі часи про таке мріяти. Все покладалося тільки на своє майстерство та вміння. Від того і кожна річ була самобутньою.
Прикро, що ми втрачаємо свої традиції і на труд юних майстринь можна подивитися лише в музеї. А як було б цікаво і пізнавально самостійно приготувати своє придане. Звичайно, не вирощувати льон і ткати тканину. А хоч би прикрасити вишитим візерунком куплені рушники, серветки та скатерть. Такими речами можна не тільки здивувати майбутнього чоловіка і свекруху, але й заслужити повагу та славу справжньої майстрині та хорошої господині.
Автор: Ольга Захарова.
Ти завжди в формі



