Перший крок Каті до перемоги над вагою

Я по-перше порадила Кеті набратися сміливості, тому що найважче — це зробити перший крок, особливо після таких численних невдач. Бо вона раніше вже досягала великих успіхів!

Кеті з’явилася на нашу першу зустріч, затиснувши в руці банку з дієтичною содою. За перші п’ятнадцять хвилин, які ми провели разом, вона випила всю ємність, і я дізналася, що вона вживає як мінімум шестибанкову упаковку дієтичного лимонаду на день, а часто й більше.

Коли ми обговорювали її проблеми, вона сказала, що їй потрібно скинути щонайменше п’ятдесят фунтів; крім того, вона хоче розгладити область живота. Вона, подібно багатьом матусям, з якими я працювала, скаржилася на те, що її живіт, особливо та частина, що прямо під пупком, ніколи не залишався однаковим з тих пір, як у неї з’явилися діти.

В ході нашого розмови я дізналася, що Кеті страждала і іншими фізіологічними недугами: задишкою кишечника та підвищеним газоутворенням, перепадами настрою та втомою, тобто всім тим, що — я точно знала — можна приписати до її звички пити содову. До кінця моєї першої зустрічі з Кеті я відчула, що їй потрібно не тільки вибрати інше пиття, але й знайти віддушину для серцево-судинної системи — зайнятися, скажімо, ходьбою; ще їй необхідно опанувати науку збалансованого харчування та накопити в собі цей приносящий радість досвід. Стоїло мені заговорити про збалансоване харчування, як вона, заерзавши на стільці, перебила — мол, знає, що я скажу їй: не їсти шоколад, домашнє печиво та йогурт-морозиво (все те, що вона любить найбільше). Я наполегливо пояснила їй, що вона може продовжувати їсти свою улюблену їжу (Ступінь Один), але я тим не менш хочу навчити її, як харчуватися розумно (Ступінь П’ять).

Загорівшись цікавістю, вона дошутила: такий план здається легким, щоб бути правдою.

А як щодо «без терпенья немає умення»? Я пояснила, що мета програми «Не стесняйтесь своєї наготи» — зробити її життя більш щасливим, більш збалансованим. їй не потрібно було нагадувати про те, наскільки пригнічуюче діє на людину дієта. Однак я не збиралася відпускати її «безнаказна» і дала їй перше завдання поступово скоротити щоденне споживання шести банок дієтичного лимонаду. Я хотіла, щоб протягом наступного тижня вона випивала щодня на одну банку менше, поки не досягне споживання однієї ємності на день, і запропонувала завжди носити з собою велику пляшку води. Як тільки відчує, що пора «ударити по лимонаду», хай ковтає воду, пляшка за пляшкою, поки не заповнить себе доверху. Я також дозволила їй в будь-який час телефонувати мені та ображати на чому світ стоїть за те, що змусила її відмовитися від своєї улюбленої кофейно-лимонної звички.