Спортивна мрія

В той момент я по своїм фізичним даним вже ставала схожою на спортсменку, і навіть незважаючи на те, що мій вага все ще перевищував рекомендований лікарями як мінімум на тридцять фунтів, я відчувала себе іншою. Мій спосіб мислення ставав все більш гармонійним зі спортивним. Все частіше абсолютно незнайомі люди задавали мені питання, хто я — гімнастка чи плавчиня, і вони, як ніщо інше, робили мене ще щасливішою і спонукали залишатися прихильницею шляху до тілесного благополуччя.

Бути викладачем у Шекелфордс — складна, що вимагає великих зусиль справа. У мене ніколи не було такої роботи — вимогливої і одночасно винагородливої. Пройшло зовсім небагато часу, і я зрозуміла, що це, безперечно, є моєю справжньою покликанням. Я стала кваліфікованим викладачем, і мої заняття швидко заповнювалися людьми всіх соціальних верств і рівня фізичної підготовки, включаючи великого футболіста Лоренса Тейлора, який відвідував мої заняття в міжсезоння, щоб залишатися у формі. У мене з’явився серйозний мотив для того, щоб зробити фітнес справою життя.

Свята та літні канікули я проводила разом зі своїми сестрами, які жили в Нью-Йорк-ситі. В першу ж хвилину свого приїзду в цей місто я почувала себе в ньому, як удома. Наші — його і мої — темп, енергія та збудження добре поєднувалися, і я отримувала задоволення від людського різноманіття. Той період був початком бурхливого розквіту фітнес-індустрії, а Нью-Йорк і Лос-Анджелес були, що називається, на острию. В кожен з моїх приїздів в Нью-Йорк я об’їздила стільки студій, наскільки у мене вистачало часу, і відвідувала тренувальні заняття. Найбільше мені подобалися уроки в студії, яка називалася «Проектування тіла».

Власниця, Гільда Маркс, була однією з засновників фітнес-індустрії. Вона починала свою кар’єру з удосконалення трико, колготок та обладнання і вважається винахідницею аеробіки. Гільда обосновувалася в Лос-Анджелесі, але і в Нью-Йорку вона мала три тренувальні студії, в які стікалися десятки знаменитостей. У неї працювали найкращі інструктори, лунала найкраща музика, а сама вона володіла запальною, хвилюючою енергією. Не було нічого дивного в тому, що на тренуваннях я опинялася поруч з Брук Шілдс, Лайзою Харт Блек та іншими відомими людьми. Я полюбила той високий, вимогливий темп навчання. Все нові прийоми я забирала з собою в Північну Кароліну, щоб спробувати їх на своїх студентах; крім того, у мене з’явилася нова мрія — стати «дівчинкою від Гільди»