Не соромтеся своєї оголеності

Всі ми знаємо про ту жінку, якій варто лише увійти, як усі тут же повертають голови в її бік, хай у неї й ноги неідеальні, і тіло не класично пропорційне.

І всі ми задаємося питанням: «Що ж в ній є такого, чого немає в мені?» Моя десятиступенева програма «Не соромтеся своєї наготи» навчить вас уроку про те, що особисте обаяння тієї жінки безпосередньо пов’язане з тим, що вона сама про себе думає, і майже ніякого відношення не має до окремих частин її тіла. Та, в бік якої при її появленні повертаються голови, є жінка, яка дотримується всіх ступенів програми «Не соромтеся своєї наготи».

Сьогодні я важу від ста тридцяти до ста сорока п’яти фунтів, і мене ніяк не турбують незначні, природні коливання ваги, тому що моє життя, тіло та імідж тепер перебувають у стані, зовсім іншому від того, в якому вони були, коли я була повна. Сьогодні я збалансована. Я люблю своє тіло у всій його неідеальній, але неповторній красі і сподіваюся допомогти іншим досягти того ж душевного спокою.

Ознайомившись з різними історіями, серед яких і моя, ви відкриєте власний шлях до тілесного самолюбства. Ви утешитеся усвідомленням того, що ви не одинокі. Ви, в кінцевому підсумку, навчитеся дієвим способам, як замовчати ваших найяскравіших критиків. Після внедрення цієї програми у ваше життя у якості постійного супутника, а також після застосування моїх Десяти Ступенів до стилю вашого життя ви будете володіти засобом, як стати впевненою жінкою. На вас будуть оглядатися перехожі, і що ще важливіше, ви задохнете від захоплення, побачивши своє відображення у дзеркалі.

Ерін почала відвідувати заняття в моїй студії, коли навчалася в університеті. Вона коренна манхеттенка, залишивши Нью-Йорк-сити, щоб продовжити освіту. Незважаючи на це, ледь приїхавши додому на канікули або свята, вона відразу ж опинялася в студії, готова до тренування. Багато разів я бачила її в залі двічі на день. Вона, здається, народилася для занять і жила ними.

Найбільше мені запам’яталася її сором’язливість. Походить з відомої нью-йоркської сім’ї, Ерін часто опускала голову, вітаючись або прощаючись з кимось, тобто явно не хотіла, щоб її розпізнали, і рьяно приступала до тренування.

Мені вже була відома ця манера завдяки попередньому досвіду роботи зі знаменитостями — страстно любити час тренування як рідкісну можливість уникнути «прожекторів». Незважаючи на це, та напруга, та заразна енергія, що пронизувала наші заняття, пробуджувала навіть у найрозсудливіших бажання осмілитися відвідувати клас, що складався з — ні багато ні мало — сорока чоловік.