Діагноз Дженіфер – розлад харчування

Розлади харчування впливають приблизно на сім мільйонів жінок у Сполучених Штатах, вони дуже подібні між собою і складні, і це викликає занепокоєння. У центрі розладів харчування зазвичай опиняються проблеми контролю. Кажучи загалом, жінки, які страждають булімією, частіше виростають у сім’ях, де отримують хаотичні установки та суперечливі приклади, що стосуються їжі та ваги. ті ж, хто страждає втратою апетиту (анорексією), в основному виростають у жорстких, авторитарних сім’ях, де не дозволяється нічого, крім найкращого. Однак розлади харчування можуть трапитися у кожної людини незалежно від її підґрунтя або історії родини.

Згідно з даними Асоціації боротьби з неврозами, анорексією та булімією, на розвиток такого розладу харчування, як булімія, може вплинути ряд інших особистих факторів, таких як:

• знижене почуття власної гідності;
• почуття неефективності та необхідності досконалості;
• почуття безсилля та підконтрольності зовнішнім силам або людям;
• страх дорослішання (розповсюджений серед підлітків);
• пропаганда крайньої худоби з боку суспільства та засобів масової інформації.

У цих же даних зазначено, що самовільне блювання може призвести до широкого спектру захворювань, серед яких:

• гіпокалемія (низький рівень калію); її характеризують стомлюваність, слабкість м’язів, спазми м’язів, дратівливість, депресія;
• шлунково-кишкові проблеми: здуття, запор, запалення або пошкодження стравоходу;
• повноцінне харчування через погане засвоєння білків, вуглеводів і жирів, а також ліпідів;
• зубні проблеми: стирання емалі, карієс.

Судячи з цих даних, Дженіфер продемонструвала кілька найбільш типових причинних факторів, включаючи знижене почуття власної гідності, потребу досконалості, відчуття, що вона продовжує перебувати під найсильнішим впливом і контролем матері, незважаючи на свій тридцять два роки. Що стосується мене особисто, то я помітила, що клієнтки з розладами харчування — це частіше за все жінки, які ніколи не відчували повного визнання та любові своїх матерів.

Крім того, Дженіфер почувала себе фізично ущербною, коли порівнювала свою зовнішність з тими стандартами краси, які безперервно обрушують на нас засоби масової інформації. Дженіфер усвідомлювала, що з розладом харчування відчуття невідповідності не зникло, а навпаки, посилилося. Щастя, здається, вилетіло з її життя.